Підготовка до ЗНО з географії

Географічне положення. Індія розташована у Східній та Північній півкулях, у південній частині Євразії. Приблизно через середину країни проходить Північний тропік. Південь країни омивається Індійським океаном. На північному заході Індія межує з Пакистаном, на північному сході - з Китаєм, Непалом та Бутаном, на сході - з Бангладеш та М'янмою. Південний захід омивається Аравійським морем, а південний схід - Бенгальською затокою (морем) Індійського океану. На крайньому південному сході Індія межує зі Шрі-Ланкою, на порівняно невеликій віддалі від крайнього південного заходу знаходяться Мальдіви. Площа країни – 3,2 млн. км².

Індія входить в Співдружність Націй. Глава держави - президент. Законодавчий орган - двопалатний парламент.

У природно-географічному відношенні країна поділяється на три зони: Гімалаї, Індо-Гангську рівнину та плато Декан.

Майже вся територія Індії лежить у тропічному і субекваторіальному поясі з типовим мусонним кліматом.

Головні ріки Індії - Інд і Ганг, повноводні влітку.

Ґрунти Індії досить різноманітні як за типами, так і за рівнем родючості. На півострові переважають червоноземні ґрунти. На обширних рівнинах Гангу, Брахмапутри й інших великих рік переважають алювіальні лугові і алювіальні оглеєні ґрунти. Алювіальні ґрунти щорічно збагачуються намулом, багаті на гумус. На цих рівнинах живе половина населення країни.

Серед різноманітних природних ресурсів країни важливе значення мають корисні копалини. Багато родовищ Індії за своїми запасами належить до найбільших у світі. Тут зосереджені величезні запаси слюди. Індія є світовим експортером хрому і займає провідне місце в світі за видобутком і запасами марганцевих та залізних руд, а також графіту і берилію. Велике промислове значення мають прибережно-морські розсипи титану і цирконію, так звані чорні піски Траванкурського узбережжя. В країні зосереджено близько третини світових запасів цирконію. За видобутком титану Індія займає провідне місце в світі. Майже всі найважливіші родовища корисних копалин приурочені до півострівної частини Індії, що є однією із найважливіших металогенічних провінцій світу. Тут сконцентровані величезні метаморфогенні родовища заліза і марганцю, хромітів, міді, нікелю, кобальту, свинцю, цинку, золота, платини, урану, а також азбесту, графіту, магнезиту. Виключно сприятливе для промисловості поєднання копалин і поверхневе залягання багатьох руд роблять видобуток руди економічно вигідним і технічно нескладним. Із енергетичних корисних копалин найбільше значення має кам'яне вугілля. Майже всі відомі запаси знаходяться в північно-східній Індії, що в поєднанні з величезними запасами марганцевих і, особливо, залізних руд сприятливим для розвитку чорної металургії. Ведеться розвідка і розпочато видобуток нафти на морському шельфі поблизу Бомбея. Природні ресурси країни сприяють розвитку сільського господарства. За умовами рельєфу близько 60% території є придатною для землеробства.

Населення Індії - 1,2 млрд. осіб (2012) і дуже швидко збільшується. Щільність населення 327 осіб/км². Близько половини населення проживає на 20% території країни (дельта і долина р. Ганг і узбережжя півострова Індостан) і його щільність тут становить 550 осіб/км² (в деяких районах дельти вона перевищує 1000 осіб/км²). Набагато нижча щільність населення у внутрішніх областях півострова і на північному заході (менше 10 осіб/км²).

Середньорічний природний приріст дорівнює 15,9 ‰ при народжуваності 24,8 ‰ і смертності - 8,9 ‰. В містах народжуваність і смертність нижча, ніж в сільській місцевості. Як і в багатьох азіатських країнах, в Індії чоловіків більше, ніж жінок: на 1000 чоловіків припадає 935 жінок. Міське населення становить 28%. У 12 містах-мільйонерах країни проживає 25 % міських жителів. Найбільші міста-мільйонери: Бомбей (Мумбай) - 13 млн. осіб, Калькутта - 12,8 млн. осіб, Делі - 8,5 млн. осіб, Мадрас - 6,  Бангалор - 4,1 млн. осіб, Хайдарабад - 5 млн. осіб.

Індія - найбільш багатонаціональна країна в світі; тут налічується декілька сотень націй, народностей і племінних груп: хіндустанці, біхарці, пенджабці, раджастанці, маратхі, гуджарадці, бенгальці, ассамці, орія, таміли та ін. Офіційні мови - хінді та англійська.

Населення переважно зайнято у сільському господарстві - 64 %.

Господарство. Індія - аграрно-індустріальна країна. Держава контролює до 100 % видобутку нафти і газу, виробництва міді і свинцю, більше 95% вуглевидобутку і виробництва електроенергії, 75% виплавки сталі, 50% виробництва азотних добрив, близько 30 % виробництва алюмінію і т.д. В країні практично повністю націоналізована страхова і банківська справи. В руках держави знаходиться залізничний і повітряний транспорт, а також значна частина морських перевезень і зовнішньої торгівлі.

Держава докладає великих зусиль для розвитку сільського господарства, яке має яскраво виражене рослинницьке спрямування. Незважаючи на найчисельніше в світі поголів'я великої рогатої худоби (182 млн. голів, близько 15% світового поголів'я), м'ясне тваринництво в країні розвинене слабо. Велика рогата худоба більше використовується як тяглова сила. Релігія забороняє забій корів, тому населення обмежується розведенням дрібної рогатої худоби і домашньої птиці. Свинарство має важливе значення тільки в районах з християнським населенням, а також в приміських зонах найбільших міст. Морське риболовство найрозвиненіше в приморських південних і західних штатах, річкове - на сході і північному сході країни.

Під сільськогосподарськими угіддями в Індії використовується 60% території. Вони, в основному, зайняті ріллею. Головні із культур - рис (21,5% світового виробництва), пшениця (понад 11% світового виробництва), також просяні і зернобобові. Рис вирощують переважно на прибережних низовинах, а також в долинах Гангу і Брахмапутри, - північно-західній Індії.

Індія - найбільший у світі виробник цукрової тростини, - одна із провідних бавовникових держав світу (3-тє місце за виробництвом бавовникового  волокна,  понад   12 % світового  виробництва).  Близько половини загального збору індійської бавовни дають штати Західної Індії - Гуджарат і Магараштра. Важливе місце займає вирощування джуту, за його зборами Індія поступається тільки Бангладеш. Основні виробники джуту - Західна Бенгалія і Ассам. Індія - третя тютюнова країна світу (10% світового виробництва). Провідний тютюновий район країни знаходиться в штаті Андгра-Прадеш. Індія - найбільший у світі виробник чаю, на неї припадає близько третини світових зборів цієї культури.

Традиційна стаття індійського експорту - прянощі, їх вивозять близько 90 тис. т за рік. Прянощі, головне місце серед яких займає чорний перець, а також гвоздика і кардамон, вирощують на півдні Індії. В Індії ростуть практично всі відомі фрукти, як тропічні і субтропічні, так і характерні для помірного поясу. За збором бананів і ананасів Індія займає перше місце в світі (17,1 %).

Частка Індії у світовому виробництві основних видів промислової продукції дуже незначна.

Індійська промисловість поєднує найрізноманітніші форми виробництва - від великих заводів, оснащених за останнім словом техніки, до примітивних кустарних промислів. У загальному енергетичному балансі Індії продовжують відігравати значну роль непромислові види палива: дрова, кізяк. Водночас значні зусилля спрямовані на збільшення видобутку вугілля, нафти, природного газу, нарощування виробництва електроенергії. Вугілля Індія видобуває близько 270 млн. т. Вугільна промисловість в основному сконцентрована на північному сході півострова Індостан. У країні розвиваються три нафтовидобувні райони - у Верхньому Ассамі, на середньогуджаратських рівнинах і на шельфі поблизу Бомбея. Основні нафтопереробні заводи знаходяться в штатах Андгра-Прадеш, Керала, біля Калькутти і Делі.

Частка теплових електростанцій у загальному виробництві електроенергії становить ⁴/₅, гідроелектростанцій - майже одну п'яту. За останні роки дещо зростало виробництво електроенергії на АЕС, яке складає 2,0 % всього виробництва. В країні є п'ять АЕС.

Індія володіє значною і доволі різноманітною мінерально-сировинною базою. Гірничовидобувна промисловість Індії в основному працює на внутрішній ринок, хоча вивіз залізних руд (близько 60 % видобутку) став однією із провідних статей індійського експорту.

Металургійна промисловість розвинена у Бокаро, Бхілаї, Дурганурі і розвивається як на власній сировинні, так і на привізній.

Підприємства хімічної промисловості випускають лаки, фарби, хімічні волокна, добрива.

Машинобудування Індії стало забезпечувати вітчизняними машинами традиційні галузі промисловості - цукрову (практично повністю), текстильну, а також електроенергетику.

Висока спадкова кваліфікація індійських майстрів забезпечує стабільний розвиток такої специфічної галузі, як алмазна промисловість. Індія здійснює великий вплив на світову торгівлю діамантами, оскільки вона - єдина країна, яка виробляє дрібні діаманти вагою від 0,01 до 0,02 карата, що користуються найбільшим попитом.

В Індії розвинене кустарне підприємство (килимарство, ткацтво, ювелірна справа, різьблення слонової кістки та ін.). Килимарство займає 1-е місце в світі за виробництвом кінофільмів (500-900 стрічок на рік).

Транспорт. Індія - одна із найбільших залізничних держав світу, протяжність її залізниць досягає майже 62 тис. км. При великій протяжності залізничної мережі основні перевезення вантажів і пасажирів зосереджені на декількох магістральних напрямах ширококолійних доріг, що зв'язують Калькутту, Бомбей, Делі і Мадрас.

Основні міста Індії поєднані національними автострадами, які постійно розширюються і реконструюються, їх протяжність понад 30 тис. км. Загальна протяжність автогужових доріг Індії - 1600 тис. км. Але тільки 400 тис. км з них становлять дороги з твердим покриттям.

Морський транспорт здійснює більшу частину зовнішньоторговельних перевезень країни. Майже 90% морського вантажообігу переробляється вісьмома головними портами. Найбільші серед них - Бомбей, Калькутта, Мадрас, Кочин.

Значного розвитку досяг в Індії повітряний транспорт - як на міжнародних, так і на внутрішніх лініях. Бомбей, Делі і Калькутта - найбільші міжнародні аеропорти країни, вони також обслуговують багато транзитних рейсів чужоземних авіакомпаній із Європи в Південно-Східну Азію і Австралію.

Зовнішньоекономічні зв'язки. В експорті Італії переважає текстиль, кустарно-ремісничі вироби, продукція сільського господарства (чай, цукор, прянощі), продукція машинобудування, кам'яне вугілля, нерудні корисні копалини, чавун, пластмаси, добрива, гумові вироби, ліс, медикаменти.

В імпорті переважає паливо, машини, продукція хімії, передовсім добрива. Основні торгові партнери Індії: США, Німеччина, Японія.