Підготовка до ЗНО з географії

Географічне положення. Японія - держава у Східній Азії, в західній частині Тихого океану. Більшу частину території країни займають острови Японського архіпелагу: Хонсю, Хоккайдо, Кюсю та Сікоку, що простягаються дугою вздовж узбережжя материка з північного сходу на південний. Японія відділена від материка Східно-Китайським, Японським і Охотським морями, а зі сходу і південного сходу Японія омивається Тихим океаном, на півдні розташоване внутрішнє Японське море.

Японія - конституційна монархія. Глава держави - імператор. Глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - двопалатний парламент (Палата радників і Палата представників).

Природні умови і ресурси. У природі Японії поєднується приморське положення з гірськими ландшафтами (3/4 території островів займають гори), через що господарське використання багатьох територій практично неможливе.

Основні острови країни знаходяться у зоні частих землетрусів. Загалом у Японії понад 200 вулканів (40 - діючі, у т. ч. Фудзіяма - символ країни).

Лише вузькі смуги біля морських узбереж і річкових долин займають низовини та рівнини.

Японія бідна на корисні копалини, родовищ промислового значення дуже мало. Є порівняно великі запаси сірки, вапняків, а решта потреб задовольняються за рахунок імпортованої сировини і палива.

Японія розташована у трьох кліматичних зонах: помірній (Хоккайдо і північ Хонсю), субтропічній (південь Хонсю; Кюсю і Сікоку) та тропічній (о-ви Рюкю). Для території країни характерна діяльність мусонів, які влітку супроводжуються тайфунами, а взимку - снігопадами.

Японія характеризується численними ріками, проте вони малопротяжні. Більшість рік країни - швидкі гірські потоки, непридатні для судноплавства. Значення рік переважно гідроенергетичне, їх воду також використовують для зрошення.

Як джерела прісної води велике значення мають озера. У Японії є два типи озер: живописні глибоководні гірські озера тектонічного чи вулканічного походження і мілководні латунні озера прибережних низовин

Грунти в Японії переважно слабопідзолисті і торфянисті, бурі лісові червоноземи. Майже 2/3 території займають ліси, якими вкриті переважно гори.

Населення, За кількістю населення Японія займає 7-ме місце у світі (127,6 млн. осіб, 2012). Щільність населення - 336 осіб/км².

Етнічний склад населення характеризується однорідністю - 99,5 % становлять японці. Серед етнічних меншин виділяються корейці, китайці, бразилійці та інші меншини.

Більшість населення проживає у містах (78 %), які сформували великі міські агломерації. Найбільшими з них є агломерація Кейхін, до складу якої належить столиця Токіо з населенням 11,8 млн. жителів, Йокогама (3,3 млн. осіб), Кавасакі (1,1 млн. осіб). Інші міста-мільйонери: Осака (2,5 млн. осіб), Нагоя (2,1 млн. осіб), Саппоро (1,6 млн. осіб), Кобе (1,5 млн. осіб), Кіото (1,4 млн. осіб).

Зайнято близько 66 млн. осіб економічно активного населення. З них у промисловості - 34 %, сільському господарстві - 7 %. Для Японії характерна порівняно незначна кількість безробітних, що пояснюється високими темпами розвитку економіки та специфічними трудовими відносинами.

Господарство. Японія - високорозвинена держава, яка займає 3-е місце (після США і Китаю) у світі за рівнем економічного розвитку.

У кінці XX ст. - на початку XXI ст. господарство Японії досягло етапу "постіндустріального суспільства". Зросла її роль у міжнародному поділі праці.

Найважливішою галуззю економіки є промисловість. У її структурі важливу роль відіграють потужні багатогалузеві концерни, які входять до великих фінансово-монополістичних груп: "Фуйо", "Міцубісі", "Сумітомо", "Міцуї"; автомобільні: "Тойота", "Ніссан", "Хонда", електронні "Хітачі", "Матсусіта", "Соні", "Касіо", "Тошіба" та ін.

Японія є лідером світової чорної металургії. Тут працює близько 20 металургійних заводів повного циклу. Значну роль відіграють металургійні заводи, розташовані поблизу Осаки і Токіо, що зорієнтовані на великі центри споживання металу.

Кольорова металургія зосереджена у всіх провідних центрах промислового поясу. Повністю працює на імпортній сировині.

На Японію припадає до 10% світового виробництва продукції машинобудування. Машини і устаткування є основою експорту Японії (1/4 продукції вивозиться за межі країни). Зараз в Японії розвиваються як традиційні галузі машинобудування (суднобудування, автомобілебудування, деякі види загального машинобудування), так і нові наукомісткі (радіоелектроніка, сучасне приладобудування, авіаційно-космічна та інші).

Основні центри суднобудування - великі портові міста: Йокогама, Кобе, Нагасакі. Підприємства автомобілебудування розташовані в районі Нагої ("Тойота"), Хіросіма і у ряді міст у столичній агломерації Кейхін.

Наукомісткі галузі машинобудування (радіоелектроніка, електротехнічна промисловість) орієнтуються на науково-технічний потенціал великих міст - Токіо, Осака, Йокогама, Фукуока та ін.

У сільському господарстві зайнято близько чверті економічно активного населення.

У Японії мало земель, придатних для землеробства. Розвивається дрібне землекористування фермерського типу. Виділяються три галузі спеціалізації: рисосіяння, плодоовочівництво, тваринництво. Решту продукції Японія імпортує. Довозиться пшениця, кукурудза, боби і соя, цукор, м'ясо.

Тваринництво (птахо- і свиноферми) поширене на великих рівнинах Японії. Район вирощування рису - рівнина на північному заході о. Хонсю, плодоовочівництво - на о-вах Кюсю і Сікоку. Велике значення в житті японців має споживання риби та інших морепродуктів.

Транспорт. На першому місці за обсягом вантажо- і пасажироперевезень в Японії є автомобільний транспорт. Решту внутрішніх перевезень забезпечують залізничний і морський каботажний транспорт. Зовнішні вантажні перевезення забезпечує морський, а пасажирські - повітряний транспорт. Мережа залізниць із швидкостями руху до 250 км за годину з'єднує всі основні економічні центри Японії. Найбільші морські порти є в затоці Ісе-Кобе, Осака та Сакаї, в Токійській затоці - Йокогама, Тіба, Токіо; інші важливі - Нагоя, Хіросіма, Фукуока та ін.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Японія - великий світовий торговельний партнер. На Японію припадає 6 % імпорту і 9 % експорту світу. У структурі імпорту переважають: сировина, напівфабрикати, хімікати, промислове устаткування; у структурі експорту - годинники, фотоапарати (80-90 %), судна і комп'ютери (70 %), автомобілі (50-60 %) та інші товари.

Понад 50 % зовнішньоторговельного обігу Японії припадає на розвинені держави. Серед країн-партнерів виділяються: США, Китай, Південна Корея, Німеччина, Австралія. Активний торговельний баланс Японія має з країнами Південно-Східної Азії - імпорт її переважає експорт у 2 рази.

Японія бере активну участь у різних економічних організаціях, таких як ВТО (Всесвітня організація торгівлі), МВФ (Міжнародний валютний фонд), ОЕСР (Організація Економічного Співробітництва і Розвитку) та ін.