Підготовка до ЗНО з географії

Географічне положення.  Площа Китаю майже дорівнює площі Європи (9,59 млн. км²). Країна межує на півночі - з Узбекистаном, Казахстаном, Російською Федерацією, Монголією, на сході - з Північною Кореєю, на півдні - з В'єтнамом, Лаосом, М'янмою, Бутаном, Непалом, на заході - з Індією, Пакистаном, Афганістаном, Таджикистаном.

У Китаї є специфічні адміністративні райони із особливим статусом, це Тайвань, Сянган (Гонконг), Аоминь (Макао).

Особливістю економіко-географічного положення країни є те, що через його територію пролягають найкоротші наземні шляхи від берегів Тихого океану в країни Європи.

Економіко-географічне і геополітичне положення Китаю є надзвичайно вигідним. Він розташований у східній периферійній частині Євразії і є морською державою, що підсилює вигідність її економіко-географічного і геополітичного положення.

Вищий орган державної влади в Китаї - Всекитайські збори народних представників, її постійно діючий орган - Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників. Глава держави - олова КНР.

Природні умови і ресурси. Китай має надзвичайно багатий і різнокомпонентний природноресурсний потенціал, який виступає потужним фактором розвитку і розміщення всіх видів господарської діяльності та розселення. На розміщення виробництва і на розселення в першу чергу впливає рельєф. У Китаї переважають гори, високі рівнини і плато.

Клімат Китаю в цілому має континентально-мусонний характер. Майже три чверті території знаходиться у відносно сприятливих кліматичних умовах (помірному, субтропічному, тропічному поясах), що дає змогу вирощувати практично всі сільськогосподарські культури.

Середня температура січня коливається в межах -4°С (-30°С в окремих гірських районах на північному сході) до +8°С на півдні Китаю. Середня температура липня змінюється від +20°С на. півночі до +29°С на півдні. Сумарний обсяг річних опадів - 6000 млрд. м³ (5 % річних світових опадів). Середньорічна кількість опадів - 630 мм. Цей показник коливається від 500 мм до 2000 мм, зменшуючись на північний захід. Для Китаю характерні часті повені і посухи.

Ґрунтовий покрив країни надзвичайно різноманітний - від бурих лісових і підзолистих ґрунтів на північному сході до червоноземів на півдні, а також сіро-бурих пустельних ґрунтів на північному заході. Лише 1/10 території - орні землі, 1/8 - ліси, 1/3 - пасовища, решта – 1/8 - піщані і кам'янисті пустелі.

Китай займає шосте місце у світі за запасами поверхневих вод.

Протяжність усіх рік - близько 227 тис. км. Більшість з них тече з заходу на схід і впадає в Тихий океан. Найбільші з них - Хуанхе і Янцзи.

Китай має практично всі види корисних копалин. За запасами вольфраму, олова, сурми, цинку, титану, магнезиту, рідкоземельних елементів країна займає перше місце у світі; за запасами бокситів, фосфору, нікелю, ртуті, марганцевих руд, молібдену, ніобію - друге; за запасами залізної руди - третє. В Китаї є значні родовища нафтоносних сланців, сірки, солі, гіпсу, мідної руди, розвідані родовища понад 50 видів металів. За запасами золота країна займає четверте місце у світі. Розвідані родовища майже 80 видів неметалічних корисних копалин (найбільші запаси магнезиту, фосфориту, азбесту, графіту, плавикового шпату).

Населення. Китай — найбільш заселена країна світу. У ній проживає 1,35 млрд. осіб (22 % населення світу).

У статевій структурі населення переважають чоловіки. Це пов'язано з більш високим соціальним статусом чоловіків, тяжкими умовами праці жінок і частими дітонародженнями. У країні здійснюється демографічна політика стосовно скорочення чисельності народжених - сім'я, які має одну дитину отримує пільги, грошові премії. Як тільки народжується друга дитина, сім'я позбавлялася пільг і мусить повернути державі всі грошові премії.

Щільність населення країни складає 132-133 особи/км². Населення розселене дуже нерівномірно. Понад 80 % його проживає на 0,1 % території країни. Найбільш заселеними районами є території середньої і нижньої течії річок Хуанхе, гирла Янцзи, райони Північно-Східного Китаю. Тут щільність населення становить 400-600 осіб/км², в т. ч. в районі Шанхаю - близько 2 тис. осіб/км², Пекіна - понад 580 осіб/км². Рідко заселена північно-західна частина країни: у Тибеті щільність населення становить всього 2 особи/км².

Частка міського населення незначна - 33 %. У 34 містах-мільйонерах зосереджено близько 40 % міського населення країни. Найбільшими містами є Шанхай (9 млн. осіб), Тяньцзінь (6,2 млн. осіб), Сянган (5,5 млн. осіб), Шеньян (5 млн. осіб), Ухань (4 млн. осіб), Гуанчжоу (4 млн. осіб), Харбін, Чунцин.

Китай має найбільш багаточисленні трудові ресурси. В господарському комплексі зайнято більше половини всього населення. На початок XXI ст. в країні налічувалося лише близько 3 % безробітних. Середня тривалість життя - 69,5 року.

КНР - багатонаціональна країна, в якій нараховується 56 народностей. Понад 93 % населення - китайці (ханьці).

Державна мова - китайська. Вона є однією з найбільш поширених мов світі і однією з офіційних мов ООН.

Загальна характеристика господарства. Китай має величезний економічний потенціал. Темпи приросту промислової і сільськогосподарської продукції дуже високі. За обсягом ВНП країна займає друге місце після США, а у кінці XX ст. вона знаходилась на сьомому місці. Сьогодні в Китаї щорічно видобувається близько 5 млн. т бокситів, 2 млн. т глинозему, 20 млн. т кухонної солі, понад 1 млрд. т вугілля, 15 млрд. м³ природного газу, виплавлялось близько 1 млн. т алюмінію, 0,5 млн. т міді, 0,2 млн. т залізної руди, вироблялось понад 12 млн. т сірчаної кислоти, 200 млн. т цементу. Суттєво зріс випуск товарів народного споживання, а саме: телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, холодильників, велосипедів.

ВНП КНР складає 4624 доларів США на душу населення, у 1990 р. - 750 дол. США. На промисловість і будівництво припадало 53 % виробництва ВНП, на сільське господарство, включаючи лісове господарство і рибальство - 14 %, на інші галузі та сферу послуг - 33 %.

Промисловість Китаю - багатогалузева. За чисельністю промислових підприємств і кількістю працівників країна займає перше місце у світі. Для галузевої структури промисловості характерні певні диспропорції: між видобувними і сировинними, сировинними і обробними галузями.

Найвищими темпами розвивається легка промисловість Китаю, особливо її найважливіша галузь - текстильна. Виробництво і переробка текстильної сировини має територіальні особливості: на півночі країни - це шерсть, льон, коноплі, на півдні - шовк, джут тощо. КНР вийшла на перше місце в світі за сумарним випуском тканин, але за виробництвом їх на душу населення вона займає лише третє місце. Розвинені також швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва галузі.

На другому місці - харчова промисловість, яка об'єднує борошномельно-круп'яну, масло-жирову, рибну, м'ясну, консервну, соляну, тютюнову, чайну, виноробну та ін.

Машинобудування практично повністю забезпечує потреби в обладнанні для доменного, мартенівського, коксохімічного виробництва, в залізничному транспорті (за винятком електровозів і тепловозів найновіших конструкцій), металорізальних станках і ковальсько-пресовому обладнанні, багатьох видах двигунів, обладнанні для дрібних і середніх електростанцій тощо.

Найбільшим центром машинобудування є Шанхай, в якому виробляється понад 20 % продукції галузі.

Важливими центрами виробництва машинотехнічної продукції є Пхеньян, Тяньцзінь, Харбін, Пекін, Лоян, Далянь та ін.

Найбільш розвинена галузь машинобудування - верстатобудівна. За їх парком Китай займає друге місце у світі. Основними центрами важкого машинобудування, включаючи нафтове хімічне, є Ланьчжоу, Шанхай, Гуанчжоу (Кантон).

Найбільшими центрами транспортного машинобудування є Пекін, Далянь, Ціцікара, Чанчун, Шеньян, Датун, Ціндао, Чанша.

У Китаї випускають кораблі переважно в морських і річкових портах -Шанхай, Далянь, Гуанчжоу, Ціндао, Теньцзін, Ухань, Чунцін, Харбін.

Швидко нарощується випуск автомобілів.

Значна увага в Китаї приділяється розвиткові електронної і приладобудівної промисловості. Тепер щорічно випускається близько 30 млн. телевізорів. Розвиток в КНР космічної техніки, особливо ракетобудування, сприяв створенню підприємств, що випускають ПЕОМ, найсучасніші засоби зв'язку, електронні контрольно-вимірювальні прилади.

Центри найновіших галузей тяжіють до приморських районів, які краще забезпечені трудовими ресурсами, мають вигідне економіко-географічне положення, більш розвинену виробничу і соціальну інфраструктуру. Налагоджено випуск обладнання для легкої промисловості (текстильної швейної, трикотажної).

Сільськогосподарське машинобудування орієнтоване на випуск малогабаритної техніки для селянських господарств.

Паливно-енергетична галузь розвивається на основі місцевої сировини.

Щорічний видобуток вугілля становить понад 1 млрд. т (потенційні запаси - 3,2 трлн. т, розвідані - 0,9 трлн. т). Родовища вугілля є практично в усіх провінціях і автономних районах КНР, але за об'ємами запасів і видобутком виділяється Північний Китай.

Нафтова промисловість - відносно молода галузь. Китай посідає 5-те місце в світі за видобутком нафти, 4-те місце - за виробництвом електроенергії. При цьому в останні роки найвища концентрація нафтовидобутку мала місце в Північно-Східному Китаї. Перспективи розвитку нафтової промисловості пов'язані з освоєнням континентального шельфу (Бохайська і Ляодунська затоки).

Теплоелектростанції, які працюють в основному на вугіллі, виробляють ³/₄ електроенергії. Найбільші з них розташовані у вугільних басейнах Північно-Східного Китаю.

Першу геотермічну електростанцію збудовано у Лхасі (Тибет). Ведеться будівництво атомних електростанцій в провінціях Гуандун і Цзянсу при технічній співпраці з Францією, Бразилією й іншими країнами.

Металургійна промисловість базується на залізорудній сировині (третє-друге місця у світі). Найбільші запаси - в Аньшаньському басейні. Представлені всі стадії металургійного циклу. Найбільші підприємства розташовані в районах видобутку руди і кам'яного вугілля. Країна вийшла на перше місце в світі за видобутком залізної руди, виробництвом чавуну і сталі.

Основні центри кольорової металургії - міста в провінціях Ляонін, Юньнань, Хуайнань, Ганьсу. Китай експортує понад 50 видів кольорових металів (олово, цинк, сурма, ртуть, молібден та ін.).

Велика увага приділяється розвиткові хімічної промисловості, яка розглядається як важливий засіб інтенсифікації сільського господарства. В останні роки інтенсивно розвивається виробництво смол і пластмас. Найважливішими центрами випуску хімволокна є Шанхай, Ляон, Баодін.

У КНР розвинена промисловість будівельних матеріалів. За виробництвом цементу (0,2 млрд. т на рік) Китай займає перше місце в світі.

Сільське господарство. Провідною галуззю сільського господарства Китаю є рослинництво. Воно виробляє 60 % валової продукції сільського господарства. За різноманітністю сільськогосподарської продукції КНР займає перше місце у світі. Займає також перше місце за врожаями пшениці, рису, тютюну, арахісу, 2-е місце - бавовни, 3-є - цитрусових. Найбільші поголів'я свиней і овець у світі, а за поголів'ям ВРХ займає 2-е місце. Всі сільськогосподарські угіддя Китаю становлять 52 % площі країни, в т.ч. рілля - 10%, пасовища - 41,7%. Більше третини орних земель потребують зрошення.

Рис - основна продовольча культура. Його умови вирощування неоднакові на поливній (Південний Китай) і суходільній (Північний Китай) частині Китаю. На півдні Китаю збирають по два врожаї на рік.

Пшениця - друга за значенням культура. В Китаї вирощується як озима, так і яра пшениця. Райони вирощування озимої пшениці розташовані в басейні р. Хуанхе.

Серед інших зернових важливе місце займають кукурудза, просо, гаолян, ячмінь. Зернові становлять в Китаї ³/₄ харчового раціону.

Вирощують такі олійні культури, як арахіс та кунжут.

У Китаї вирощують зелений і чорний чай. КНР належить перше місце світі за виробництвом шовку. Вирощують також цукрову тростину, цукровий буряк, джут, тютюн, фрукти.

У Китаї традиційно склалося два типи тваринництва. Перший пов'язаний із землеробством і має підсобний характер: в землеробських рівнинних районах розводять переважно свиней, тяглову рогату худобу, птицю. В західних районах поширене екстенсивне кочове чи напівкочове скотарство. Близько 90% виробництва м'яса припадає на свинарство.

КНР займає третє місце в світі за виловом риби й виробництвом рибопродуктів.

Значне місце в сільському господарстві КНР займають підсобні промисли (плетіння циновок, кошиків, збирання лікарських рослин), якими займаються, як правило, у вільний від польових робіт час.

Транспорт. Майже половина, вантажних перевезень припадає на залізничний транспорт. Основний обсяг вантажопотоків зосереджений у східній частині Китаю.

Довжина залізничних колій - 53 тис. км, на 1 тис. км² припадає 5 км залізниць. Основні вантажопотоки (60 % перевезення) припадають на магістралі. Особливо інтенсивно використовуються дороги в східній частині країни: Пекін - Шеньян, Пекін - Гуанчжоу, які забезпечують понад третину вантажних і пасажирських перевезень Китаю.

Велика частка вантажів перевозиться внутрішніми судноплавними шляхами, довжина яких 110 тис. км. У країні є 116 морських портів, найбільшими з яких є: Далянь, Тяньцзінь, Ціндао, Шанхай, Ціньхуандао, Нінбо та ін.

Протяжність автодоріг перевищує 965 тис. км, у т. ч. магістральних державного значення - 110 тис. км.

Міський громадський транспорт розвинений слабо. 60 % пасажирських перевезень здійснюється за допомогою велосипедів. Тільки в Пекіні понад 4 млн. велосипедів.

Зовнішньоекономічні зв'язки. КНР підтримує торговельно-економічні відносини із понад 180 країнами світу. Її основні партнери - Японія, США та західноєвропейські країни, на які припадає 55 % зовнішньоекономічного товарообігу.

На зовнішній ринок вивозиться 20 % валової продукції промисловості і сільського господарства країни. Близько 40 % імпорту Китаю припадає на машини, обладнання і транспортні засоби. Важливу роль відіграють Спеціальні Економічні Зони, на які припадає чверть іноземних інвестицій в економіку країни.