Словник математичних термінів і понять
Словник математичних термінів і понять
Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все
І |
---|
Інтеграл- ціла величина як сума її ж нескінченно малих частин. | |
Інтегрованість- властивість функції, коли її можна проінтегрувати. | |
Інтервал інтегрування- проміжок, на якому ведеться інтегрування. | |
Інтервал збіжності- проміжок, на якому збігається послідовність, інтеграл та ін. | |
Інтервал неперервності- проміжок, на якому функція залишається неперервною. | |
Ірраціональні числа | |
Ірраціональна нерівність- нерівність, що містить змінну під знаком кореня. | |
Ірраціональна функція- функція, у якої аргумент знаходиться під знаком радикала (кореня). | |
Ірраціональне рівняння- рівняння, що містить змінну під знаком кореня (радикала). | |
А |
---|
Абсолютно збіжний інтеграл- інтеграл, модуль якого збігається. | |
Абсциса- число, яке визначає положення деякої точки на площині або у просторі відносно осі X у прямокутній системі координат. | |
Алгебра- розділ математики, що вивчає властивості дій над різноманітними величинами і розв’язки рівнянь, пов’язаних з цими діями. | |
Алгебраїчна залежність- залежність, яка може бути виражена за допомогою алгебраїчного виразу. | |
Алгебраїчний вираз- математичний вираз, який складається з чисел, змінних, їх степенів і знаків математичних дій. | |
Алгебрагічний дріб- дріб, у якому чисельник і знаменик - многочлени. | |
Аргумент- незмінна величина. | |
Арифметика- наука, що вивчає дії над цілими числами, вчить розв’язувати задачі, які зводяться до додавання, віднімання, множення і ділення цих чисел. | |
Арифметична послідовність- послідовність чисел (членів прогресії), кожне з яких, починаючи з другого, виходить з попереднього додаванням до нього постійного числа d. | |
Арифметичний квадратний корінь із числа а- невід’ємне число, квадрат якого дорівнює а. | |
Арифметичний корінь- невід'ємне значення кореня парного або непарного степеня з невід'ємного числа. | |
Арккосинус числа- число з проміжку [0; π] косинус якого дорівнює a, і позначається arccos a. | |
Арккотангенс числа- число з проміжку (0; π), котангенс якого дорівнює а. | |
Арксинус числа | |
Арктангенс числа | |
Асимптота- пряма, яка не має жодної спільної точки з певною кривою, що необмежено наближається до цієї прямої. | |
Б |
---|
Біквадратне рівняння- окремий випадок рівняння четвертого степеня, в якому відсутні непарні степені. | |
Біном- сума чи різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. | |
Біном Ньютона- формула, за допомогою якої довільний двочлен підносять до натурального степеня. | |
Безумовна нерівність- нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність. | |
Буквений вираз- запис, у якому числа і букви з’єднано знаками дій. | |
В |
---|
Від'ємник- число, яке віднімають. | |
Віднімання- зменшення числа на декілька одиниць. | |
Віднімання- дія, протилежна до дії додавання. | |
Відношення- результат ділення однієї величини на іншу. | |
Відповідь- результат розв'язання математичної задачі. | |
Відсоток- соту частина будь-якої величини або числа. | |
Вірогідна подія- подія, що може відбутися з достатньою мірою ймовірності. | |
Вітка функції- частина графіка функції, з певними властивостями, що може розглядатися окремо. | |
Введення параметра- математична дія, що супроводжується появою нової змінної. | |
Величина- спільна властивість об'єктів певного класу. | |
Взаємно незалежні випробуваннявипробування, у яких імовірність результату кожного з них не залежить від того, які результати має чи матиме решта випробувань. | |
Взаємно обернені числа- числа, які в добутку дають одиницю. | |
Взаємно прості числа- числа, які не мають спільних дільників, окрім одиниці. | |
Вибіркове значення- значення, яке отримали, здійснюючи вибірку. | |
Виділяти повний квадрат- представляти тричлен у вигляді суми квадрата двочлена та числа. | |
Визначений інтеграл- інтеграл, границі якого задані. | |
Винесення за дужки- використання розподільної властивості множення у вигляді a(b+c). | |
Випадкова подія- подія, що може відбутися, а може не відбутися. | |
Випробування- перевірка властивостей, якостей. | |
Випробування- умови, за яких відбувається (чи не відбувається) подія. | |
Г |
---|
Геометрична послідовність- послідовність відмінних від 0 чисел, кожний член якої, починаючи з другого, дорівнює попередньому члену, помноженому на одне й те саме число. | |
Градусна міра- міра вимірювання кутів, один градус складає 1/360 від повного центрального кута. | |
Границя функції- значення, якого набуває функція, коли її аргумент наближається до певної точки. | |
Граничне значення- значення функції, коли аргумент приймає межове значення. | |
Графік- зображення за допомогою ліній різних залежностей. | |
Графік рівняння із двома змінними- множину точок координатної площини, координати яких є розв’язками цього рівняння. | |
Графік функції- всі ті точки координатної площини, координати якої зодовільняють равнянню функції. | |
Д |
---|
Дійсні числа- раціональні та ірраціональні числа. | |
Ділене- число, яке ділять. | |
Ділення- дія, за допомогою якої знаходять один із множників за відомими добутком та другим множником. | |
Ділення з остачею- випадок ділення, коли ділене не є кратне дільникові. | |
Дільник- число, на яке ділять. | |
Двійковий логарифм- логарифм з основою 2. | |
Десятковий дріб- дріб, знаменник якого є ціла міра числа 10. | |
Десятковий логарифм- логарифм з основою 10. | |
Дискримінант алгебрагічного виразу- вираз, складений із коефіцієнтів рівняння, який дорівнює 0 тоді й лише тоді, коли серед коренів цього рівняння є однакові. | |
Дискримінант квадратного рівняння | |
Диференціал- довільний приріст незалежної змінної величини. | |
Диференціювання- дія знаходження похідної або диференціала. | |
Добування кореня- знаходження кореня якого-небудь числа. | |
Добуток- результат дії множення. | |
Додавання- збільшення натурального числа на декілька одиниць. | |
Доданки- числа, які додають. | |
Дріб- частка двох чисел. | |
Дробово-раціональна функція- функція, рівняння якої — дріб, а чисельник і знаменник — многочлени. | |
Друга похідна- функція, що є результатом двох послідовних операцій диференціювання даної функції. | |
Е |
---|
Екстремальне значення- значення, яке відповідає екстремуму (функції). | |
Екстремум- найбільше та найменше значення функції. | |
З |
---|
Задання функції- способи, за якими можна однозначно відокремити одну функцію від інших. | |
Заміна змінної- операція, результатом якої є математичний вираз з іншою змінною, еквівалентний даному. | |
Заміна змінної- операція, результатом якої є математичний вираз з іншою змінною, еквівалентний даному. | |
Зведене квадратне рівняння- квадратне рівняння, у якого перший коефіцієнт дорівнює числу 1. | |
Зведення до канонічного вигляду- операція, яка дозволяє записати рівняння в канонічному вигляді. | |
Зведення дробів до спільного знаменника- операція, яка при додаванні та відніманні звичаиних дробів дозволяє записати їх з однаковим знаменником. | |
Зведення подібних членів- спрощення многочлена, коли алгебрагічна сума подібних членів замінюється одним членом. | |
Звичайний дріб- дріб, чисельник і знаменник якого є натуральними числами | |
Згрупувати- збирати в групу, розподіляти за групами. | |
Зміна порядку інтегрування- операція, результатом якої є зміна порядку слідування інтегралів. | |
Змішаний періодичний дріб- дріб, у якого період починається не відразу після коми. | |
Зменшуване- число, від якого віднімають. | |
Знаменник- показує, на скільки рівних частин поділили цілу величину. | |
Знаменник геометричної прогресії- стале для даної послідовності число q. | |
Значення функції- значення залежної змінної при певному значенні аргумента. | |
Зростаюча прогресія- прогресія, кожний наступний член якої більше попереднього. | |
Й |
---|
Ймовірність- характеристика величини, яка виражає кількісну оцінку можливості появи випадкової події. | |
К |
---|
Квадрат різниці двох виразів- квадрату першого виразу мінус подвоєний добуток першого і другого виразів плюс квадрат другого виразу. | |
Квадрат суми двох виразів- квадрат першого виразу плюс подвоєний добуток першого і другого виразів плюс квадрат другого виразу. | |
Квадратична нерівність- нерівність, в яку змінна входить в другому степені (в квадраті). | |
Квадратична функція- многочлен другого степеня виду у=ах2+bх+с. | |
Квадратний корінь- корінь другого степеня. | |
Квадратний корінь із числа а- число, квадрат якого дорівнює а. | |
Квадратний тричлен | |
Коефіцієнт одночлена- числовий множник одночлена стандартного вигляду. | |
Комбінаторика- розділ математики, який вивчає сполуки довільних предметів, елементів. | |
Комбінація- сполучення, поєднання або розташування чого-небудь (однорідного) у певному порядку. | |
Комбінація з n елементів по m елементів- будь-яка підмножина з m елементів даної множини, яка містить n елементів. | |
Корінь n-го степеня з числа а- число, n-й степінь якого дорівнює α. | |
Корінь дійсний- корінь, значення якого є число дійсне. | |
Корінь квадратного тричлена- значення змінної, при якому значення цього тричлена дорівнює нулю. | |
Косинус числа- абсциса точки Рα, утвореної поворотом точки Р0(1;0) навколо початку координат на кут α радіан. | |
Котангенс числа- відношення косинуса числа α до його синуса. | |
Криволінійна трапеція- фігура, яка знизу обмежена віссю абсцис, зліва прямою х = а, справа прямою х = Ь, а зверху графіком функції. | |
Кубічний корінь- корінь третього степеня. | |
Л |
---|
Лінійка логарифмічна- лінійка, за допомогою якої можна визначити значення десяткового логарифму. | |
Лінійна залежність- залежність, яка може бути виражена за допомогою лінійної функції. | |
Лінійна нерівність- нерівність, в яку змінна входить в першому степені. | |
Лінійна функція- функція виду y=kx+b, де k і b – дійсні числа. | |
Лінійне рівняння- рівняння, яке містить змінні лише в першому степені. | |
Лінійне рівняння із двома змінними- рівняння виду ах+bу=с, де х і у – змінні, а, b, с – числа. | |
Лінія котангенсів- лінія, на якій розташовані всі значення котангенсу довільних кутів. | |
Лінія тангенсів- лінія, на якій розташовані всі значення тангенсу довільних кутів. | |
Логарифм- показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число. | |
Логарифмічні формули- формули, які виражають властивості логарифмів. | |
Логарифмічна нерівність- нерівність, в яку змінна входить під знаком логарифма. | |
Логарифмічна таблиця- таблиця значень логарифма за значенням логарифмічного виразу. | |
Логарифмічна тотожність- тотожність, що містить логарифми функції. | |
Логарифмічне рівняння- рівняння, до складу якого входить змінна під знаком логарифма. | |
Логарифмувати- знаходити логарифм числа. | |
М |
---|
Мішані числа- числа, які мають цілу частину і дробову частину, яка є звичайним дробом. | |
Максимальне значення- значення, яке є найбільшим. | |
Масштаб- відношення величини довжин зображення (на карті, кресленику тощо) до величини довжин самого зображуваного предмета. | |
Математика- наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. | |
Математична статистика- розділ математики, присвячений математичним методам систематизації, обробки та дослідження статистичних даних. | |
Медіана- середнє арифметичне двох чисел, що стоять посередині. | |
Медіана вибірки- це число, яке ділить навпіл упорядковану сукупність усіх значень вибірки, тобто середня величина змінюваної ознаки, яка містить в середині ряду, розміщеного в порядку зростання або спадання ознаки. | |
Межі інтеграла- кінці проміжку, на якому ведеться інтегрування. | |
Межове значення- значення, яке приймає функція на границі. | |
Метод інтегрування- набір прийомів, який дозволяє виконати інтегрування. | |
Многочлен- алгебрагічна сума кількох одночленів. | |
Множення- випадок додавання, у якому знаходять суму певної кількості однакових доданків. | |
Множники- числа, які перемножають. | |
Мода- вимірювання центральної тенденції розподілу значень. | |
Модуль- відстань від початку відліку до точки, яка зображує число на координатній прямій. | |
Модуль величини- абсолютне значення. | |
Н |
---|
Наближене значення- значення, яке не є точним. | |
Наближене значення даного числа- дане число заміняємо на інше число, близьке за значенням до даного. | |
Наближений корінь- корінь, який має наближене значення. | |
Найімовірніше значення- значення, яке відбувається з найбільшою ймовірністю. | |
Найменше значення- значення, яке є найменшим, мінімальним. | |
Натуральні числа- це числа, що використовуються для лічби: 1,2,3…n,… | |
Натуральний логарифм- логарифм з основою е. | |
Невизначений інтеграл- інтеграл, границі якого не задані. Те саме, що первісна. | |
Незалежне випробування- випробування, результат якого не залежить від попереднього та наступного. | |
Неможлива подія- подія, що не може відбутися. | |
Неповна частка- число, яке показує, скільки разів дільник вміщується в діленому. | |
Неповне квадратне рівняння- квадратне рівняння, у якого хоча б один з коефіцієнтів – b або с – дорівнює нулю. | |
Неправильний дріб- звичайний дріб, чисельник якого більший за знаменник або дорівнює знаменнику. | |
Неправильний дріб- сума цілої і дробової частини. | |
Нерівність зі змінною- два вирази зі змінною (невідомим), між якими стоїть один зі знаків нерівності: > (більше), < (менше), ≥ (більше або дорівнює; не менше); ≤ (менше або дорівнює; не більше). | |
Нескінченна прогресія- прогресія, яка має нескінченне число членів. | |
Нескінченне значення- значення, яке немає обмежень. | |
Нескінченний періодичний десятковий дріб- десятковий дріб, у якому нескінченно повторюється певна група цифр. | |
Нескінченно спадна геометрична прогресія- нескінченна геометрична прогресія, знаменник q якої за модулем є меншим за 1, тобто |q|<1. | |
Нестрогі нерівності- два вирази, які сполучені знаком ≥ або ≤. | |
Нулі функції- значення аргументу, при яких функція дорівнює 0. | |
О |
---|
Обернена залежність- залежність, за якою збільшення однієї величини призводить до зменшення іншої пропорційно (або навпаки). | |
Область визначення функції- множина тих значень, яких може набувати х, тобто таких х, за яких формула має зміст (усі дії, указані формулою, можна виконати). | |
Область зміни функції- множина значень функції, які вона приймає для усіх значень аргументу з області її визачення. | |
Область значень функції- множина, що складається з усіх чисел f(x) таких, що х належить області визначення функції f. | |
Оборотна функція- функція, яка набуває кожного свого значення в єдиній точці області визначення. | |
Одиничне коло- коло радіуса 1 із центром у початку координат. | |
Одночлен- добуток чисел, змінних та їх натуральних степенів, а також самі числа, змінні та їх натуральні числа. | |
Одночлен стандартного вигляду- одночлен, який містить тільки один числовий множник, що стоїть на першому місці, і степені з різними буквеними основами. | |
Округлення числа- наближене представлення числа в деякій системі числення за допомогою кінцевої кількості цифр. | |
Основна властивість алгебрагічного дробу- при множенні чисельника і знаменника дробу на один і той самий алгебрагічний вираз одержуємо дріб, що дорівнює даному дробу. | |
Основна властивість дробу- якщо чисельник і знаменник дробу помножити або поділити на одне і те саме число, відмінне від нуля, то одержимо дріб, який дорівнює даному. | |
Остача- різниця між діленим і добутком дільника і неповної частки. | |
П |
---|
Підінтегральний вираз- вираз, який міститься під знаком інтеграла. | |
Підкореневий вираз- вираз, який міститься під коренем. | |
Піднесення до квадрата- математична дія множення двох однакових множників. | |
Піднесення до степеня- обчислення степеня. | |
Парабола- графік квадратичної функції. | |
Параметр- величина, що входить у математичну формулу і зберігає своє постійне значення лише за цих умов. | |
Період- мінімальна група цифр, яка повторюється. | |
Первісна- функція, похідна якої дорівнює даній функції, невизначений інтеграл. | |
Переставна властивість додавання- від перестановки доданків значення суми не зміниться. | |
Перестановка з n елементів- будь-яка впорядкована множина, яка складається з n елементів. | |
Повна група подій- множина таких подій, коли в результаті кожного випробування обов’язково має відбутися хоча б одна з них. | |
Подібні члени многочлена- однакові одночлени, або одночлени, запис яких у стандартному вигляді відрізняється лише коефіцієнтами. | |
Подія- явище, про яке можна сказати, що воно відбувається або не відбувається за певних умов. | |
Показник степеня- цифра чи літера, що вказує, до якого степеня підноситься число або вираз. | |
Показникова нерівність- нерівність, в якій показник степеня входить як невідоме. | |
Показникова функція | |
Показникова функція- функція, де аргумент стоїть у показнику степеня. | |
Показникове рівняння- рівняння, в якому показник степеня входить як невідоме. | |
Попарно несумісні події- події, кожні дві з яких не можуть відбутися одночасно. | |
Порівняти два натуральних числа- означає з’ясувати, яке з них більше, а яке – менше. | |
Порядок числа- число n у стандартному записі числа. | |
Похідна вищого порядку- похідна, порядок якої вище другого. | |
Похідна п-го порядку- функція, що є результатом послідовних операцій диференціювання даної функції. | |
Похідна функції- границя відношення приросту функції до приросту аргументу, якщо приріст аргументу прямує до нуля. | |
Правильний дріб- звичайний дріб, чисельник якого менший від знаменника. | |
Приріст аргументу- різниця між фіксованим і поточним значенням аргументу, збільшення аргументу. | |
Прогресія- ряд чисел, які збільшуються або зменшуються так, що різниця або відношення між кожними двома сусідніми числами зберігає сталу величину. | |
Пропорція- рівність двох відношень. | |
Р |
---|
Рівноможливі події- події, кожна з яких не має ніяких переваг, щоб з’являтися частіше за іншу під час багаторазових випробувань, що проводяться за однакових умов. | |
Рівносильні рівняння- рівняння, у яких множин розв'язків збігаються. | |
Рівносильні рівняння із двома змінними- рівняння із двома змінними, які мають одні і ті самі розв’язки. | |
Рівносильні системи рівнянь із двома змінними- системи рівнянь із двома змінними, які мають одні й ті самі розв’язки. | |
Рівняння- рівнясть, яка містить невідоме. | |
Рівняння із двома змінними- рівність, яка містить дві змінні. | |
Різниця- результат дії віднімання. | |
Різниця арифметичної прогресії- стале для даної послідовності число d. | |
Різниця квадратів двох виразів- добуток різниці двох виразів і їх суми. | |
Різниця кубів двох виразів- добуток різниці двох виразів на неповний квадрат їх суми. | |
Радіан- центральний кут, для якого довжина відповідної дуги дорівнює довжині радіуса. | |
Радіанна міра- міра вимірювання кутів, один радіан дорівнює близько 57°. | |
Радикал- математичний знак на позначення дії добування кореня, а також результату цієї дії. | |
Раціональні функції- елементарні функції, утворені в результаті скінченного числа арифметичних операцій над однією або кількома змінними і довільними сталими числами. | |
Раціональні числа | |
Раціональне рівняння- рівняння виду f(x)=g(x), якщо f(x) і g(x) – раціональні вирази. | |
Раціональний вираз- вираз не містить ніяких інших дій, крім додавання, віднімання, множення, піднесення до натурального степеня і ділення. | |
Розв’язати нерівність з однією змінною- знайти всі її розв’язки або довести, що розв’язків немає. | |
Розв’язати рівняння- знайти його корені або довести, що їх немає. | |
Розв’язати систему нерівностей- знайти всі її розв’язки або довести, що розв’язків немає. | |
Розв’язок нерівності з однією змінною- значення змінної, яке перетворює нерівність на правильну числову нерівність. | |
Розв’язок рівняння- значення змінної, при підстановці якого в рівняння одержують правильну числову рівність. | |
Розв’язок рівняння із двома змінними- пару значень змінних, які перетворюють це рівняння на правильну числову рівність. | |
Розв’язок системи нерівностей з однією змінною- значення змінної, при якому кожна нерівність перетворюється на правильну числову. | |
Розв’язок системи рівнянь із двома змінними- пару значень змінних, яка перетворює кожне рівняння системи на правильну рівність. | |
Розкладання многочлена на множники- запис многочлена у вигляді добутку многочленів. | |
Розміщення з n елементів по m елементів- будь-яка впорядкована множина з m елементів даної множини, яка містить n елементів, де m≤n. | |
С |
---|
Середнє значення- значеня, що усереднює всі отримані. | |
Середнє значення вибірки- середнє арифметичне всіх її значень. | |
Синус числа- ордината точки Рα, утвореної поворотом точки Р0(1;0) навколо початку координат на кут α радіан. | |
Синусоїда- графік функції y=sin x. | |
Синусоїда- хвиляста крива лінія, що графічно зображає зміни синуса залежно від зміни кута. | |
Система нерівностей із однією змінною- декілька нерівностей з однією змінною, відносно яких поставлено завдання знайти всі спільні розв’язки. | |
Система рівнянь із двома змінними- декілька рівнянь із двома змінними, відносно яких поставлено завдання знайти всі спільні розв’язки. | |
Скоротний дріб- дріб, в якому чисельник і знаменник мають спільний дільник. | |
Скорочення дробу- ділення чисельника і знаменника дробу на спільний дільник чисельника і знаменника дробу, більший за 1. | |
Спільний знаменник- найменше спільне кратне всіх знаменників. | |
Спільний корінь- корінь, однаковий для кількох рівнянь. | |
Спадна прогресія- прогресія, кожний наступний член якої менше попереднього. | |
Сполучна властивість додавання- щоб до суми двох чисел додати третє число, можна до першого числа додати суму другого і третього чисел. | |
Сприятлива гра- гра, результати якої сприяють гравцю. | |
Сприятлива подія- подія, яка позитивно впливає на що-не-будь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. | |
Стандартний вигляд многочлена- запис многочлена, усі члени якого мають стандартний вигляд і серед них немає подібних. | |
Стандартний вигляд числа | |
Статистика- наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, економіки і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою. | |
Статистичне спостереження- це спланований, науково-організований збір масових даних про соціально-економічні явища та процеси. | |
Статистичнй ряд розподілу вибірки- перелік варіант і відповідних їм частот або відносних частот. | |
Степінь- добуток кількох рівних множників. | |
Степінь довільного многочлена- степінь тотожно рівного йому многочлена стандартного вигляду. | |
Степінь з раціональним показником | |
Степінь многочлена стандартного вигляду- найбільший зі степенів одночленів, із яких складається многочлен. | |
Степінь одночлена- суму показників степенів усіх буквених множників, що входять до одночлена. | |
Степенева функція | |
Степенева функція- функція, де аргумент стоїть в основі степеня. | |
Сторонній корінь- корінь, який не є розв'язком рівняння за тих чи інших умов (найчастіше тому, що значення не входить до області визначення рівняння). | |
Строгі нерівності- два вирази, які сполучені знаком > або <. | |
Сума- результат дії додавання. | |
Сума кубів двох виразів- добуток суми двох виразів на неповний квадрат їх різниці. | |
Т |
---|
Таблиця множення- таблиця, де рядки та стовпчики означають множники, а комірки таблиці містять їх добутки. | |
Табличне значення- значення, яке може бути знайдене в таблиці. | |
Табличний інтеграл- значення якого може бути знайдене в таблиці інтегралів. | |
Тангенс числа- відношення синуса числа α до його косинуса. | |
Тангенсоїда- графік функції y=tg x. | |
Тангенсоїда- крива лінія, що графічно відображає зміни тангенса залежно від зміни кута. | |
Теорія ймовірностей- розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ. | |
Теорія чисел- наука про властивості цілих чисел. | |
Тригонометрія- розділ математики, що вивчає тригонометричні функції. | |
Тригонометричні формули- формули, які виражають співвідношення тригонометричних функцій, задають залежність функцій між собою. | |
Тригонометрична нерівність- нерівність, що містить тригонометричні функції змінної. | |
Тригонометрична таблиця- таблиця значень тригонометричних функцій при різних значеннях кута. | |
Тригонометрична тотожність- тотожність, що містить тригонометричні функції. | |
Ф |
---|
Формули скороченого множення- формули, за допомогою яких деякі дії з многочленами спрощуються. | |
Функціональна залежність- залежність, яка може бути виражена за допомогою функції. | |
Ц |
---|
Цілі чила- натуральні числа, їм протилежні числа і число 0. | |
Цілий вираз- раціональний вираз, який не містить ділення на вираз зі змінною. | |
Ч |
---|
Частка- результат ділення. | |
Чисельник- показує, скільки таких частин узяли. | |
Числова нерівність- якщо обидві частини нерівності – числа. | |
Числова послідовність- математична послідовність, елементами якої є числа. | |
Числова функція- це функція, області визначення і значень якої є підмножинами числових множин - як правило, безлічі дійсних чисел R або безлічі комплексних чисел C. | |
Чисто періодичний дріб- дріб, у якого період починається відразу після коми. | |